Сіріус у натальній карті: найяскравіша зірка нічного неба

Дані зірки

Каталог sefstars, Swiss Ephemeris 2.10.03.

Сіріус це найяскравіша зірка нічного неба, а його грецька назва означає "палючий". Птолемей приписав йому природу Юпітера з домішкою Марса, і астрологи здавна пов'язують його з помітністю й честолюбством. У тропічному зодіаку він стоїть у середині Рака.

На небі

Сіріус належить до сузір'я Великого Пса, і жодна зірка вночі не світить яскравіше. Уже ця яскравість пояснює, чому астрологи вважають його однією з головних зірок.

Яскравим його робить не лише власне світло, а й близькість: до Сіріуса лише близько 8,6 світлового року, це одна з найближчих до нас зоряних систем. Сам Сіріус біло-блакитна зірка, приблизно вдвічі масивніша за Сонце. Поруч обертається слабкий супутник, Сіріус B, білий карлик завбільшки із Землю, але з масою майже як у Сонця. Пара робить повний оберт навколо спільного центру приблизно за 50 років. Супутник у десять тисяч разів тьмяніший за головну зірку, і вперше його побачив Елвін Кларк 31 січня 1862 року, коли випробовував новий 18,5-дюймовий об'єктив. Сіріус B це залишок колись більшої зірки, яка давно вичерпала паливо і стиснулася. Його масу уточнив телескоп "Габбл": тяжіння білого карлика таке сильне, що його світло помітно зсувається в червоний бік спектра, і з цього зсуву обчислили близько 98 % маси Сонця.

Сіріус лежить майже за 40° на південь від екліптики, тож з'єднання з ним за довготою не означає близькості на небі, і з ним часто працюють через парани. Людина, народжена на початку липня із Сонцем на градусі Сіріуса, може не мати парану Сіріуса із Сонцем, а інша без контакту за довготою може його мати.

Як знайти з України

Сіріус це зірка зимових вечорів, найкраще його видно в місяці навколо лютого. Знайти його легко через Оріон: лінія трьох зірок пояса Оріона, продовжена на південний схід, приводить просто до Сіріуса. З України він ніколи не піднімається високо: у Києві найбільша висота близько 23°, в Одесі близько 27°, тож шукати його треба низько над південним обрієм.

Ім'я та історія

Назва походить від грецького слова зі значенням "палючий", "пекучий". Слово пасує до марсіанської частки його природи. В астрологічних текстах це образ жару й напруги: щось, що яскраво горить і притягує погляди.

Назва трапляється вже в Гесіода, поета VIII або VII століття до н. е. У поемі "Роботи і дні" він описує розпал літа як час, коли Сіріус сушить голову й коліна, а шкіра пересихає від спеки. Арат у "Явищах" ставить цю зірку на кінчик щелепи Пса і пише, що вона палає найпекучішим полум'ям. Звідси і "собачі дні": так стали називати спекотний час, коли Сіріус знову з'являється на світанковому небі.

У Єгипті зірку шанували як богиню, яку греки називали Сотіс; Аллен наводить єгипетські форми імені, як-от Сопет і Сопдіт. Її перша поява перед світанком після довгої невидимості передувала щорічному розливу Нілу, від якого залежав урожай. Плутарх називав Сіріус "водоносом", тобто зіркою, що приводить повінь, а на зодіаку з храму в Дендері поруч із богинею Сотіс зображені два глеки, з яких ллється вода, знак повені. Арабською зірка звалася аш-Шіра. Міжнародний астрономічний союз затвердив назву Sirius 2016 року.

Природа за традицією

Птолемей описує Сіріус як зірку природи Юпітера з домішкою Марса. Головна нота юпітеріанська: зростання, честь, становище, відчуття свого місця у великому світі. Марс додає жару й напору, бажання діяти, а не чекати, поки це місце хтось визнає.

Традиція пов'язує Сіріус з честолюбством, публічними ролями і сильною відданістю справі. Марсіанський бік додає картині гостроти: напруга, яка може перебрати міру.

Завдяки Юпітеру Сіріус у більшості прочитань щедра зірка, ближча за тоном до Регула, ніж до Альдебарана, якому Птолемей дає природу самого Марса.

Після Птолемея

У переліку п'ятнадцяти бегенських зірок Агріппи імені Сіріус немає взагалі. Зірка стоїть п'ятою як "Великий Пес", а одразу за нею йде "Малий Пес", Проціон, тож два небесні пси тримаються разом, як і в сузір'ях Великого і Малого Пса. Природу Сіріуса натальна астрологія й далі бере з Птолемея, а не з цього списку.

З'єднання з планетами і кутами

Звичайний орб для з'єднання за довготою близько 1°. Два приклади того, як це читає традиція:

• Сіріус із Сонцем. Сонце це планета особистості й мети, і Сіріус її підсилює: сильне бажання вирізнитися і віддатися справі цілком.
• Сіріус на MC. Тема зірки переходить у кар'єру й публічне життя. Традиція читає це як честолюбство, спрямоване на помітну роль, і репутацію, збудовану на відданості.

Прецесія і знак

Через прецесію Сіріус зсувається зодіаком приблизно на 1,4° за століття. Зараз він у середині Рака, тож до Лева йому лишається близько п'ятнадцяти з половиною градусів, тобто приблизно одинадцять століть. Зсуву за одне століття досить, щоб положення зі старих книг розійшлися з сьогоднішніми більше ніж на звичайний орб.

Наступна зірка цього розділу в Раку це Поллукс, наприкінці знака.

У картах відомих людей

З'єднання в межах 1° з планетами від Сонця до Сатурна і з кутами карти.

• Борис Джонсон: MC, орб 0°41′
• Ілон Маск: Меркурій, орб 0°46′

Знайти зірки у своїй карті